Выступление Порошенко на Генассамблее ООН. Полный текст и видео. (укр/рус)
Я выделил, по моему мнению, важные моменты
Виступ Президента України на загальних дебатах 70-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй
Шановний пане Голове,
Шановні колеги,
Пані та панове,
Від імені України, я щиро вітаю вельмишановного пана Могенса Ліккетофта із обранням на посаду Голови 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.
Я бажаю Вам, пане Голове, успіхів у вашій діяльності в цей важливий історичний момент.
Наше майбутнє в значній мірі буде залежати від результатів нинішньої сесії і наших колективних рішень - або ми виберемо шлях миру, безпеки і прав людини, або поринемо в метушню нових гібридних воєн, хаосу і страждань.
Пане Голове,
В момент ювілею Організації, я пишаюсь тим, що говорю від імені одного із членів-засновників ООН.
Держави, яка в 1945 році брала активну участь у конференції в Сан-Франциско, робила внесок у заснування ООН і заклала основи для її діяльності.
Держави, яка додала багато чого у Сан-Франциско і сформувала серце Статуту ООН – Цілі та Принципи Організації.
На жаль, я також виступаю від імені держави-члена ООН, яка в даний час потерпає від жорстокого приниження основних цілей і принципів Статуту ООН.
Заява про приєднання України до Організації Об'єднаних Націй в якості одного із членів-засновників, яка була проголошена на конференції в Сан-Франциско, зазначала: "Україна неодноразово була об’єктом кривавих навал загарбників, що протягом століть прагнули захопити її територію...".
Пройшло багато часу з цієї історичної події, але сьогодні я повинен нагадати, що моя країна стала об'єктом зовнішньої агресії.
Цього разу агресором є Росія – наша сусідня країна, колишній стратегічний партнер, який юридично зобов'язувався поважати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність кордонів України.
Ця країна була гарантом безпеки України згідно з Будапештським меморандумом, в результаті якого нашій країні були надані гарантії безпеки в обмін на добровільну відмову від третього ядерного арсеналу в світі.
Більш того, ця держава є постійним членом Ради Безпеки ООН, якому доручено підтримувати міжнародний мир та безпеку відповідно до Статуту ООН.
У лютому 2014 року Росія провела відкриту і нічим не спровоковану агресію проти нашої держави, окупувавши і анексувавши Крим.
Відкрито та грубо порушивши міжнародне право, Статут ООН та шокувавши всю світову спільноту.
Я глибоко вдячний делегаціям більшості держав-членів нашої Організації, які минулого року підтримали резолюцію Генеральної Асамблеї ООН під назвою "Територіальна цілісність України", що засудила російську незаконну анексію Криму.
Шкода, що після цього чіткого вироку міжнародного співтовариства, Росія не тільки не повернулася в рамки цивілізованого міжнародно-правового поля, а й почала нову бездумну військову авантюру - на цей раз на Донбасі.
Незважаючи на те, що Росія досі відмовляється офіційно визнати своє пряме військове вторгнення, сьогодні немає сумнівів в тому, що це агресивна війна проти моєї країни.
Для того, щоб ввести в оману міжнародну спільноту, російська влада наказує знімати шеврони своїх військовослужбовців і розпізнавальні знаки військової техніки, відрікатись від своїх солдат, захоплених на полі бою, цинічно використовувати мобільні крематорії, щоб усунути сліди своїх злочинів на українській землі.
Я хотів би підкреслити: це не громадянська війна і не внутрішній конфлікт.
Українські території, окуповані Росією в Криму та на Донбасі, становлять близько 44 тисяч квадратних кілометрів. Мільйони українців опинилися під окупацією.
Мета цієї війни – змусити український народ відмовитись від свого суверенного вибору щодо побудови вільної, демократичної і процвітаючої європейської держави.
Все це відбувається на тлі зрадницької риторики про братні народи, спільну історію, пов'язані мови та «приречене» спільне майбутнє.
Насправді, ми маємо справу з бажанням повернутися до імперських часів із сферами впливу, відчайдушною спробою самоствердитись за рахунок інших.
Російська агресія проти моєї країни триває вже більше 20 місяців через фінансування терористів і найманців, і постачання зброї та технічного обладнання незаконним збройним формуванням на Донбасі.
За останні кілька днів ми чули примирливі заяви з російського боку, в яких, зокрема, був заклик до створення анти-терористичної коаліції, та попередження про небезпеку загравання з терористами.
Гарна історія, але їй важко повірити!
Як можна закликати до формування анти-терористичної коаліції, якщо ви заохочуєте тероризм прямо перед своїми дверима?
Як ви можете говорити про мир і законність, якщо ваша політика - війна за допомогою маріонеткових урядів?
Як ви можете говорити про свободу для народів, якщо ви караєте свого сусіда за його вибір?
Як ви можете вимагати поваги для всіх, якщо ви не поважаєте нікого?
Євангеліє від Іоанна вчить нас: "Спочатку було слово".
Але яке Євангеліє ви надаєте миру, якщо всі ваші слова брехливі?
Повертаючись до ситуації на Донбасі, маю сказати, що ми тут вимушені боротися з до зубів озброєними військовими частинами Збройних Сил Російської Федерації.
Важке озброєння і військова техніка зосереджені на окупованих територіях Донбасу в таких кількостях, про які армії більшості держав-членів ООН можуть тільки мріяти.
Зокрема, це новітні зразки військової техніки російського виробництва, які навряд чи, відповідно до відомого припущення Президента РФ, можуть бути придбані в будь-якому військовому магазині.
Якщо, звичайно, такий оптовий магазин з безкоштовною доставкою не з Російської Федерації.
Протягом цього періоду більш ніж 8 тисяч українців, з яких близько 6 тисяч мирних мешканців, загинули від рук терористів і окупантів на Донбасі.
Більше 1.5 мільйонів жителів Донбасу були змушені покинути свої будинки і переїхати в інші безпечні регіони України.
Я хотів би скористатися цією можливістю, щоб висловити свою подяку міжнародному співтовариству за значні зусилля у наданні необхідної допомоги нужденним.
У той же час я закликаю Організації Об'єднаних Націй і всіх інших міжнародних акторів продовжувати приділяти особливу увагу цьому дуже важливому питанню.
Я хотів би звернути вашу увагу, що це не в перший раз, коли постійний член Ради Безпеки ООН підриває мир і безпеку на регіональному та міжнародному рівнях.
За 24 роки, що минули з часу сумнівної процедури передачі постійного членства в Раді Безпеки колишнього Радянського Союзу Російській Федерації, це не єдина "гібридна" війна, яку розв'язала Росія.
Насправді, для того, щоб зберегти свій вплив у сусідніх країнах, Росія протягом багатьох десятиліть свідомо створювала навколо себе пояс нестабільності. Це Нагорний Карабах, Придністров'я, Абхазія, Південна Осетія, Крим, Донбас.
Це затяжні конфлікти, які підтримуються або безпосередньо пов'язані з Росією.
Кремль йде далі і в ці дні російські "зелені чоловіки" ступають на сирійські землі. Що або хто наступний?
Пане Голове,
У кожній демократичній країні, якщо хтось вкрав ваше майно, незалежний суд повинен відновити справедливість для того, щоб захистити права і покарати порушника.
Тим не менш, ми повинні визнати, що в 21-му столітті нашій Організації бракує ефективних інструментів, щоб притягнути країну-агресора, яка вкрала територію іншої суверенної держави, до відповідальності.
Це правда, що 70 років тому творці Статуту ООН передбачали механізм санкцій Ради Безпеки ООН в якості одного із стримуючих інструментів, що застосовуються у відповідь на дії порушників миру і акти агресії.
Тим не менш, вони не могли навіть уявити собі, що цей інструмент буде необхідно використовувати проти держави-агресора, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН.
З початку агресії Росія використовувала право вето двічі під час розгляду українського питання Радою Безпеки ООН.
Спочатку, Росія заблокувала проект резолюції, яка засуджує "фейковий референдум" щодо анексії Криму в березні 2014 року.
Вдруге Росія наклала ганебне вето на проект резолюції про створення Міжнародного трибуналу для розслідування і притягнення до відповідальності всіх винних в збитті малайзійського літака MH17.
Наклавши це ганебне вето на проект резолюції, Росія чітко продемонструвала всьому світу свою зневагу щодо встановлення істини.
Не тільки істини про винних у цьому теракті і зброю, з якої збили цей літак.
Найбільш важливою є істина про тих, хто організував цей злочин і з якої країни згадана зброя були привезена.
Я вважаю, що кожен у цьому залі добре розуміє реальні мотиви вето Росії щодо трибуналу по MH17.
Більше того, створення міжнародної миротворчої операції, яка могла б привести до стабілізації ситуації в Україні і зупинити кровопролиття, також блокується через потенційну загрозу вето Росії.
Зловживання правом вето, його використання в якості "ліцензії на вбивство" є неприйнятним.
Колективний голос нашої Організації повинен бути чітким.
Україна виступає за поступове обмеження права вето з наступним його скасуванням.
Сила вето не має стати актом благодаті і помилуванням за злочин, що може бути використаний в будь-який час і "витягнутий з рукава" для того, щоб уникнути справедливого покарання.
У цьому контексті я вітаю ініціативу мого французького колеги Президента Олланда, яка була підтримана Президентом Мексики Пенья Ньєто, щодо Політичної декларації утримання від права вето постійних членів РБ у випадках масових вбивств.
Основна увага має бути приділена модернізації Ради Безпеки ООН, у тому числі розширення складу та вдосконалення методів її роботи.
Склад членства в РБ ООН має відображати реалії 21-го століття, представляючи більшу кількість країн Африки, Азії та Латинської Америки.
Додаткове місце непостійного члена в Раді має бути надано Групі східноєвропейських країн – їхня кількість збільшилась в два рази протягом останніх двох десятиліть.
Україна також вважає поліпшення миротворчої архітектури Організації важливим елементом реформи ООН.
Я пишаюся тим, що Україна має міжнародну репутацію активного і відданого співучасника миротворчих операцій ООН.
Незважаючи на зовнішні виклики, ми залишаємося надійним партнером Організації у цій благородній справі.
Внесок України у підтримання міжнародного миру і безпеки дає нам моральні підстави розраховувати на таку ж підтримку і допомогу з боку Організації в момент життєво важливого значення для нас.
Спеціальна миротворча операція під егідою ООН може стати дуже корисним інструментом для сприяння здійсненню Мінських угод.
Україна прагне слідувати букві і духу Мінських угод.
Ми вимагаємо такого ж підходу від інших підписантів, які останнім часом вдалися до мови шантажу.
В іншому випадку, немає ніякої альтернативи санкціям і навіть їх зміцненню.
Як і немає альтернативи мирному врегулюванню криз.
Повний доступ спостерігачів ОБСЄ до всіх окупованих територій, виведення іноземних військ, військової техніки, а також найманців з території України, відновлення повного контролю України над державним кордоном з Росією мають бути забезпечені.
Свобода, мир, повага до суверенітету і територіальної цілісності - Україна не вимагає більшого.
Тим не менш, Україна не задовольниться меншим.
Пане Голове,
На жаль, не по своїй волі Україна сьогодні є однією з зон боротьби з терористичною загрозою.
Ми рішуче засуджуємо тероризм у всіх його формах і проявах.
Діяльність ІДІЛ, Аль-Каїди, Боко Харам, Аш-Шабаб і т.д. є глобальною проблемою. Єдиний можливий спосіб її вирішення - об'єднатись в спільній і нескомпрометованій боротьбі з цим злом.
Міжнародний тероризм виявився гнучкішим за політичну волю держав і сьогодні він прийняв нові гібридні форми.
Державні та недержавні суб'єкти стали нерозривно пов'язані. Боротьба за свої права підміняється безжальним терором.
Ми переконані, що необхідність всеосяжного міжнародного документа, здатного протидіяти цьому жахливому явищу, є не тільки актуальною, але й давно назрілою.
З цієї причини, завершення підготовчої роботи по проекту Конвенції ООН про попередження тероризму та боротьби з ним повинно стати одним з головних пріоритетів 70 сесії.
Особлива роль у боротьбі з міжнародним тероризмом має бути надана найбільш авторитетним юридичним інституціям – Міжнародному суду та Міжнародного кримінального суду.
Універсальна юрисдикція цих інституцій є ключовим елементом подолання безкарності фактичних порушників, а також їх покровителів - режимів, чия національна політика стала масовим виробництвом терору.
Я твердо вірю, що одним з найважливіших аспектів боротьби з тероризмом є збереження і обмін пам'яттю за жертвами.
У цьому контексті, я пропоную, щоб 70 сесія Генеральної Асамблеї розглянула питання про запровадження Міжнародного дня пам'яті жертв терористичних актів.
Пане Голове,
Почуття приниження, ігнорування волі народу і порушення основних прав змусило українців вийти на вулиці в 2013 році і почати Революцію Гідності.
Україна заплатила і продовжує платити надзвичайно високу ціну за свою свободу і право жити у вільній країні - ціну людського життя.
Саме тому інтереси кожної окремої людини і захист прав людей заклали фундамент для моєї програми великомасштабних реформ, запущеної рік тому.
Вперше за 24 роки незалежності, Україна прийняла Національну стратегію з прав людини.
Вона врахувала найкращі міжнародні практики з прав людини, в тому числі стратегічні рамки ЄС з прав людини та демократії.
Російська агресія загострила проблему забезпечення прав людини в Криму та деяких районах Донецької та Луганської областей.
Провідні міжнародні правозахисні організації попереджають світ про радикальне погіршення ситуації з правами людини, що безпосередньо стосується українців і кримських татар в окупованому Криму.
Я маю на увазі практику, яку використовує окупаційна влада Криму, щоб силою змусити людей прийняти громадянство Російської Федерації, систематичні переслідування, арешти, викрадення і вбивства проукраїнських жителів півострова, а також майже повну ліквідацію незалежних ЗМІ.
Україна підтверджує свою прихильність Декларації ООН про права корінних народів.
Всіма законними засобами ми будемо продовжувати захищати права кримських татар - корінного народу України, і українців, які страждають від репресивної політики окупаційної влади на Кримському півострові.
Я вважаю, що проблема кричущих порушень прав людини в Криму заслуговує окремого розгляду в рамках Генеральної Асамблеї ООН.
Я сподіваюся, що рішення розглянути це питання буде прийнято в ході поточної сесії.
Я також відчуваю себе зобов'язаним згадати імена Надії Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка і багатьох інших українців, політичних в'язнів російського режиму, незаконно затриманих і засуджених. Наприклад, Олег Сенцов, шановний режисер, був засуджений до 20 років позбавлення волі лише за те, що він був патріотом України.
Я закликаю ООН та її держав-членів почати всесвітню кампанію чинення тиску на російську владу для того, щоб негайно звільнити всіх українських громадян, яких вони тримають в заручниках.
Ми зможемо досягти нашої мети, тільки якщо наші дії будуть глобальними.
Україна найбільше потребує солідарності та допомоги, яка насправді є потужним інструментом проти несправедливості.
Я впевнений, що ми переможемо тому що істина на нашому боці.
Але ми зробимо це набагато швидше, якщо будемо відчувати підтримку і солідарність всього міжнародного співтовариства.
Триваюча гібридна війна Росії проти України показала, що міжнародне співтовариство стикається з ще однією проблемою, яка вимагає консолідації наших зусиль.
Повномасштабна інформаційна війна і пропагандистська кампанія стали особливо руйнівною формою невійськової агресії.
Фейкові новини, відверта брехня, що поширюється для виправдання агресії, пропаганда нетерпимості та насильства є явищами такого ж діапазону, що підривають принципи свободи вираження думок і отруюють людську душу і розум.
Саме тому завдання зміцнення ролі інформації у підтриманні миру та безпеки є важливим як ніколи.
Я звертаюся до Генеральної Асамблеї з проханням рішуче засудити ці ганебні явища та обговорити способи протидії їм.
Пане Голове,
Незважаючи на вищевказані зовнішні виклики, Україна повністю віддана реалізації цілей сталого розвитку.
Ми готові розділити спільну відповідальність за вирішення конкретних нагальних проблем і пріоритетів найуразливіших груп країн, таких як малі острівні держави.
Україна, як член Групи «Друзів клімату», сподівається досягти консенсусу щодо всесвітньої угоди в області зміни клімату якнайскоріше.
Ми сподіваємося, що цей результат буде досягнутий державами-членами ООН в грудні цього року в Парижі. Ми маємо розуміти, що ціна цього питання - безпека майбутніх поколінь і сталого розвитку людства.
Шлях до реалізації цілей сталого розвитку не буде успішним без подолання та запобігання наслідків екологічних і техногенних катастроф.
У результаті російської агресії, Україна стикається з ще однією проблемою - захистом довкілля на Донбасі.
Безвідповідальне і злочинне затоплення шахт терористами призвело до отруєння питної води, ґрунту, флори і фауни регіону; атмосфера забруднюється через вибухи і обстріли чутливої виробничої інфраструктури.
Насправді, ми можемо говорити про ризик екологічної катастрофи.
Я переконаний, що питання охорони навколишнього середовища в умовах конфлікту вимагає особливої уваги Асамблеї ООН з навколишнього середовища.
Говорячи про технологічні катастрофи, я не можу не згадати одну з найжахливіших з них.
Наступного року ми відзначатимемо сумну річницю - 30 років з дня трагедії на Чорнобильській АЕС.
Я хотів би попросити Вас, пане Голове, провести спеціальне засідання Генеральної Асамблеї, присвячене тридцятій річниці Чорнобильської катастрофи у квітні 2016 року.
Пане Голове,
В зверненні моєї країни з приводу вступу в ООН, на яку я сьогодні посилався декілька разів, було зазначено: «Завдяки своїм величезним людським та матеріальним ресурсам, Україна зможе зробити значний внесок в підтримання миру та глобальної безпеки».
Так само як і сімдесят років тому, я підтверджую непохитне зобов’язання України і далі вживати максимум зусиль, щоб "позбавити прийдешні покоління від лиха війни", закріплене в Статуті ООН.
Досягнення цієї благородної мети буде наріжним каменем непостійного членства України в Раді Безпеки ООН на період 2016-2017 рр.
У цій якості Україна залишиться надійним і послідовним партнером, що керується не власним, а глобальним порядком денним, і наполегливо дотримується духу і букви Статуту.
Я твердо переконаний, що Організація з гідністю пройде вкрай складні випробування і посилить свою роль гаранта світового порядку, миру і процвітання.
Нехай Господь допоможе нам.
Дякую за увагу.
http://goo.gl/gTOkSO
Выступление Президента Украины на общих дебатах 70-й сессии Генеральной Ассамблеи Организации Объединенных Наций
Уважаемый господин Председатель,
Уважаемые коллеги,
Дамы и господа,
От имени Украины, я искренне поздравляю глубокоуважаемого господина Могенса Ликкетофта с избранием на должность Председателя 70-й сессии Генеральной Ассамблеи ООН.
Я желаю Вам, господин Председатель, успехов в вашей деятельности в этот важный исторический момент.
Наше будущее в значительной степени будет зависеть от результатов нынешней сессии и наших коллективных решений - или мы выберем путь мира, безопасности и прав человека, или окунемся в суету новых гибридных войн, хаоса и страданий.
Господин председатель,
В момент юбилея Организации, я горжусь тем, что говорю от имени одного из членов-учредителей ООН.
Государства, которое в 1945 году активно участвовало в конференции в Сан-Франциско, делало вклад в основание ООН и заложило основы для ее деятельности.
Государства, которое добавило многое в Сан-Франциско и сформировало сердце Устава ООН - Цели и Принципы Организации.
К сожалению, я также выступаю от имени государства-члена ООН, которое в настоящее время страдает от жестокого унижения основных целей и принципов Устава ООН.
Заявление о присоединении Украины к Организации Объединенных Наций в качестве одного из членов-учредителей, которое было провозглашено на конференции в Сан-Франциско, отмечало: "Украина неоднократно была объектом кровавых нашествий захватчиков, которые в течение столетий стремились захватить ее территорию ...".
Прошло много времени с этого исторического события, но сегодня я должен напомнить, что моя страна стала объектом внешней агрессии.
На этот раз агрессором является Россия - наша соседняя страна, бывший стратегический партнер, который юридически обязывался уважать суверенитет, территориальную целостность и неприкосновенность границ Украины.
Эта страна была гарантом безопасности Украины согласно Будапештскому меморандуму, в результате которого нашей стране были предоставлены гарантии безопасности в обмен на добровольный отказ от третьего ядерного арсенала в мире.
Более того, это государство является постоянным членом Совета Безопасности ООН, которому поручено поддерживать международный мир и безопасность в соответствии с Уставом ООН.
В феврале 2014 Россия провела открытую и ничем не спровоцированную агрессию против нашего государства, оккупировав и аннексировав Крым.
Открыто и грубо нарушив международное право, Устав ООН и шокировав все мировое сообщество.
Я глубоко благодарен делегациям большинства государств-членов нашей Организации, которые в прошлом году поддержали резолюцию Генеральной Ассамблеи ООН под названием "Территориальная целостность Украины", что осудила российскую незаконной аннексию Крыма.
Жаль, что после этого четкого приговора международного сообщества, Россия не только не вернулась в рамки цивилизованного международно-правового поля, но и начала новую бездумную военную авантюру - на этот раз на Донбассе.
Несмотря на то, что Россия до сих пор отказывается официально признать свое прямое военное вторжение, сегодня нет сомнений в том, что это агрессивная война против моей страны.
Для того, чтобы ввести в заблуждение международное сообщество, российские власти приказывает снимать шевроны своим военнослужащим и опознавательные знаки военной техники, отрекается от своих солдат, захваченных на поле боя, цинично используя мобильные крематории, чтобы устранить следы своих преступлений на украинской земле.
Я хотел бы подчеркнуть: это не гражданская война и не внутренний конфликт.
Украинские территории, оккупированные Россией в Крыму и на Донбассе, составляют около 44 тысяч квадратных километров. Миллионы украинцев оказались под оккупацией.
Цель этой войны - заставить украинский народ отказаться от своего суверенного выбора по построению свободной, демократической и процветающей европейской страны.
Все это происходит на фоне предательской риторики о братских народах, общей истории, связанных языках и «обреченном» общем будущем.
На самом деле, мы имеем дело с желанием вернуться к имперским временам со сферами влияния, отчаянной попыткой самоутвердиться за счет других.
Российская агрессия против моей страны продолжается уже более 20 месяцев из-за финансирования террористов и наемников, из-за поставки оружия и технического оборудования незаконным вооруженным формированием на Донбассе.
За последние несколько дней мы слышали примирительные заявления с российской стороны, в которых, в частности, был призыв к созданию анти-террористической коалиции, и предупреждение об опасности о заигрывания с террористами.
Хорошая история, но ей трудно поверить!
Как можно призывать к формированию анти-террористической коалиции, если вы поощряете терроризм прямо перед своей дверью?
Как вы можете говорить о мире и законности, если ваша политика - война с помощью марионеточных правительств?
Как вы можете говорить о свободе народов, если вы наказываете своего соседа за его выбор?
Как вы можете требовать уважения для всех, если вы не уважаете никого?
Евангелие от Иоанна учит нас: "Вначале было слово".
Но какое Евангелие вы предоставляете миру, если все ваши слова лживы?
Возвращаясь к ситуации на Донбассе, должен сказать, что мы здесь вынуждены бороться с до зубов вооруженными военными частями Вооруженных Сил Российской Федерации.
Тяжелое вооружение и военная техника сосредоточены на оккупированных территориях Донбасса в таких количествах, о которых армии большинства государств-членов ООН могут только мечтать.
В частности, это новейшие образцы военной техники российского производства, которые вряд ли, в соответствии с известным предположение Президента РФ, могут быть приобретены в любом военном магазине.
Если, конечно, такой оптовый магазин с бесплатной доставкой не из Российской Федерации.
В течение этого периода более чем 8000 украинцев, из которых около 6000 мирных жителей, погибли от рук террористов и оккупантов на Донбассе.
Более 1.5 миллионов жителей Донбасса были вынуждены покинуть свои дома и переехать в другие безопасные регионы Украины.
Я хотел бы воспользоваться этой возможностью, чтобы выразить свою благодарность международному сообществу за значительные усилия в оказании необходимой помощи нуждающимся.
В то же время я призываю Организации Объединенных Наций и всех других международных актеров продолжать уделять особое внимание этому очень важному вопросу.
Я хотел бы обратить ваше внимание, что это не в первый раз, когда постоянный член Совета Безопасности ООН подрывает мир и безопасность на региональном и международном уровнях.
За 24 года, прошедших со времени сомнительной процедуры передачи постоянного членства в Совете Безопасности бывшего Советского Союза Российской Федерации, это не единственная "гибридная" война, которую развязала Россия.
На самом деле, для того, чтобы сохранить свое влияние в соседних странах, Россия в течение многих десятилетий сознательно создавала вокруг себя пояс нестабильности. Это Нагорный Карабах, Приднестровье, Абхазия, Южная Осетия, Крым, Донбасс.
Это затяжные конфликты, которые поддерживаются или непосредственно связаны с Россией.
Кремль идет дальше и в эти дни российские "зеленые человечки" ступают на сирийские земли. Что или кто следующий?
Господин председатель,
В каждой демократической стране, если кто-то украл ваше имущество, независимый суд должен восстановить справедливость для того, чтобы защитить права и наказать нарушителя.
Тем не менее, мы должны признать, что в 21-м веке нашей Организации не хватает эффективных инструментов, чтобы привлечь страну-агрессора, которая украла территорию другого суверенного государства, к ответственности.
Это правда, что 70 лет назад создатели Устава ООН предусматривали механизм санкций Совета Безопасности ООН в качестве одного из сдерживающих инструментов, применяемых в ответ на действия нарушителей мира и акты агрессии.
Тем не менее, они не могли даже представить себе, что этот инструмент будет необходимо использовать против государства-агрессора, которая является постоянным членом Совета Безопасности ООН.
С начала агрессии Россия использовала право вето дважды во время рассмотрения украинского вопроса Советом Безопасности ООН.
Сначала Россия заблокировала проект резолюции, осуждающей "фейковый референдум" по аннексии Крыма в марте 2014 года.
Во второй раз Россия наложила позорное вето на проект резолюции о создании Международного трибунала для расследования и привлечения к ответственности всех виновных в уничтожении малайзийского самолета MH17.
Наложив это позорное вето на проект резолюции, Россия четко продемонстрировала всему миру свое пренебрежение к установлению истины.
Не только истины о виновных в этом теракте и оружие, из которого сбили этот самолет.
Наиболее важна истина о тех, кто организовал это преступление и из какой страны упомянутое оружие было привезено.
Я считаю, что каждый в этом зале хорошо понимает реальные мотивы вето России по трибуналу по MH17.
Более того, создание международной миротворческой операции, которая могла бы привести к стабилизации ситуации в Украине и остановить кровопролитие, также блокируется из-за потенциальной угрозі вето России.
Злоупотребление правом вето, его использование в качестве "лицензии на убийство" является неприемлемым.
Коллективный голос нашей Организации должен быть четким.
Украина выступает за постепенное ограничение права вето с последующей его отменой.
Сила вето не должно стать актом благодати и помилованием за преступление, который может быть использован в любое время и "вытянут из рукава" для того, чтобы избежать справедливого наказания.
В этом контексте я приветствую инициативу моего французского коллеги Президента Олланда, которая была поддержана Президентом Мексики Пенья Ньето, по Политической декларации воздержания от права вето постоянных членов СБ в случаях массовых убийств.
Основное внимание должно быть уделено модернизации Совета Безопасности ООН, в том числе расширение состава и совершенствования методов его работы.
Состав членства в СБ ООН должен отражать реалии 21-го века, представляя большее количество стран Африки, Азии и Латинской Америки.
Дополнительное место непостоянного члена в Совете должно быть предоставлено Группе восточноевропейских стран - их количество увеличилось в два раза в течение последних двух десятилетий.
Украина также считает улучшение миротворческой архитектуры Организации важным элементом реформы ООН.
Я горжусь тем, что Украина имеет международную репутацию активного и преданного соучастника миротворческих операций ООН.
Несмотря на внешние вызовы, мы остаемся надежным партнером Организации в этом благородном деле.
Вклад Украины в поддержание международного мира и безопасности дает нам нравственные основания рассчитывать на такую же поддержку и помощь со стороны Организации в момент жизненно важного значения для нас.
Специальная миротворческая операция под эгидой ООН может стать очень полезным инструментом для содействия осуществлению Минских соглашений.
Украина стремится следовать букве и духу Минских соглашений.
Мы требуем такого же подхода от других подписантов, которые в последнее время прибегли к языку шантажа.
В противном случае, нет никакой альтернативы санкциям и даже их укреплению.
Как и нет альтернативы мирному урегулированию кризисов.
Полный доступ наблюдателей ОБСЕ ко всем оккупированным территориям, вывод иностранных войск, военной техники, а также наемников с территории Украины, восстановление полного контроля Украины над государственной границей с Россией должны быть обеспечены.
Свобода, мир, уважение суверенитета и территориальной целостности - Украина не требует большего.
Тем не менее, Украина не удовлетворится меньшим.
Господин председатель,
К сожалению, не по своей воле Украины сегодня является одной из зон борьбы с террористической угрозой.
Мы решительно осуждаем терроризм во всех его формах и проявлениях.
Деятельность ИГИЛ, Аль-Каиды, Боко Харам, Аш-Шабаб и т.д. является глобальной проблемой. Единственный возможный способ ее решения - объединиться в совместной и нескомпрометированной борьбе с этим злом.
Международный терроризм оказался более гибким, чем политическая воля государств и сегодня он принял новые гибридные формы.
Государственные и негосударственные субъекты стали неразрывно связаны. Борьба за свои права подменяется безжалостным террором.
Мы убеждены, что необходимость всеобъемлющего международного документа, способного противодействовать этому ужасном явлению, является не только актуальной, но и давно назревшей.
По этой причине, завершение подготовительной работы по проекту Конвенции ООН о предупреждении терроризма и борьбы с ним должно стать одним из главных приоритетов 70 сессии.
Особая роль в борьбе с международным терроризмом должна быть предоставлена наиболее авторитетным юридическим институтам - Международному суду и Международному уголовному суду.
Универсальная юрисдикция этих институтов является ключевым элементом преодоления безнаказанности фактических нарушителей, а также их покровителей - режимов, чья национальная политика стала массовым производством террора.
Я твердо верю, что одним из важнейших аспектов борьбы с терроризмом является сохранение и обмен памятью о жертвах.
В этом контексте, я предлагаю, чтобы 70 сессия Генеральной Ассамблеи рассмотрела вопрос о введении Международного дня памяти жертв террористических актов.
Господин председатель,
Чувство унижения, игнорирование воли народа и нарушение основных прав заставило украинцев выйти на улицы в 2013 году и начать революцию Достоинства.
Украина заплатила и продолжает платить чрезвычайно высокую цену за свою свободу и право жить в свободной стране - цену человеческой жизни.
Именно поэтому интересы каждого отдельного человека и защита прав людей заложили фундамент для моей программы крупномасштабных реформ, запущенной год назад.
Впервые за 24 года независимости, Украина приняла Национальную стратегию по правам человека.
Она учла лучшие международные практики по правам человека, в том числе стратегические рамки ЕС по правам человека и демократии.
Российская агрессия обострила проблему обеспечения прав человека в Крыму и некоторых районах Донецкой и Луганской областей.
Ведущие международные правозащитные организации предупреждают мир о радикальном ухудшение ситуации с правами человека, что непосредственно касается украинцев и крымских татар в оккупированном Крыму.
Я имею в виду практику, которую используют оккупационные власти Крыма, чтобы силой заставить людей принять гражданство Российской Федерации, систематические преследования, аресты, похищения и убийства проукраинских жителей полуострова, а также почти полную ликвидацию независимых СМИ.
Украина подтверждает свою приверженность Декларации ООН о правах коренных народов.
Всеми законными средствами мы будем продолжать защищать права крымских татар - коренного народа Украины, и украинцев, страдающих от репрессивной политики оккупационных властей на Крымском полуострове.
Я считаю, что проблема вопиющих нарушений прав человека в Крыму заслуживает отдельного рассмотрения в рамках Генеральной Ассамблеи ООН.
Я надеюсь, что решение рассмотреть этот вопрос будет принято в ходе текущей сессии.
Я также чувствую себя обязанным упомянуть имена Надежды Савченко, Олега Сенцова, Александра Кольченко и многих других украинских политических заключенных российского режима, незаконно задержанных и осужденных. Например, Олег Сенцов, уважаемый режиссер, был приговорен к 20 годам лишения свободы только за то, что он был патриотом Украины.
Я призываю ООН и ее государств-членов начать всемирную кампанию оказания давления на российские власти для того, чтобы немедленно освободить всех украинских граждан, которых они держат в заложниках.
Мы сможем достичь нашей цели, только если наши действия будут глобальными.
Украина больше всего нуждается в солидарности и помощи, которая на самом деле является мощным инструментом против несправедливости.
Я уверен, что мы победим потому что истина на нашей стороне.
Но мы сделаем это намного быстрее, если будем чувствовать поддержку и солидарность всего международного сообщества.
Продолжающаяся гибридная война России против Украины показала, что международное сообщество сталкивается с еще одной проблемой, которая требует консолидации наших усилий.
Полномасштабная информационная война и пропагандистская кампания стали особенно разрушительной формой невоенной агрессии.
Фейковые новости, откровенная ложь, которая распространяется для оправдания агрессии, пропаганда нетерпимости и насилия - это явления такого же диапазона, которые подрывают принципы свободы выражения мнений и отравляют человеческую душу и разум.
Именно поэтому задача укрепления роли информации в поддержании мира и безопасности является важной как никогда.
Я обращаюсь к Генеральной Ассамблее с просьбой решительно осудить эти позорные явления и обсудить способы противодействия им.
Господин председатель,
Несмотря на вышеуказанные внешние вызовы, Украина полностью предана реализации целей устойчивого развития.
Мы готовы разделить общую ответственность за решение конкретных насущных проблем и приоритетов уязвимых групп стран, таких как малые островные государства.
Украина, как член Группы «Друзей климата», надеется достичь консенсуса по всемирному соглашению в области изменения климата как можно быстрее.
Мы надеемся, что этот результат будет достигнут государствами-членами ООН в декабре этого года в Париже. Мы должны понимать, что цена этого вопроса - безопасность будущих поколений и устойчивого развития человечества.
Путь к реализации целей устойчивого развития не будет успешным без преодоления и предотвращения последствий экологических и техногенных катастроф.
В результате российской агрессии, Украина сталкивается с еще одной проблемой - защитой окружающей среды на Донбассе.
Безответственное и преступное затопления шахт террористами привело к отравлению питьевой воды, почвы, флоры и фауны региона; атмосфера загрязняется из-за взрывов и обстрелов чувствительной производственной инфраструктуры.
На самом деле, мы можем говорить о риске экологической катастрофы.
Я убежден, что вопросы охраны окружающей среды в условиях конфликта требует особого внимания Ассамблеи ООН по окружающей среде.
Говоря о технологических катастрофах, я не могу не вспомнить одну из самых ужасных из них.
В следующем году мы будем отмечать печальную годовщину - 30 лет со дня трагедии на Чернобыльской АЭС.
Я хотел бы попросить Вас, господин Председатель, провести специальное заседание Генеральной Ассамблеи, посвященное тридцатой годовщине Чернобыльской катастрофы в апреле 2016 года.
Господин председатель,
В обращении моей страны по поводу вступления в ООН, на которое я сегодня ссылался несколько раз, было сказано: «Благодаря своим огромным человеческим и материальным ресурсам, Украина сможет внести значительный вклад в поддержание мира и глобальной безопасности».
Так же как и семьдесят лет назад, я подтверждаю непоколебимое обязательство Украины и далее прилагать максимум усилий, чтобы "избавить грядущие поколения от бедствий войны", закрепленное в Уставе ООН.
Достижение этой благородной цели будет краеугольным камнем непостоянного членства Украины в Совете Безопасности ООН на период 2016-2017 гг.
В этом качестве Украина останется надежным и последовательным партнером, руководствуется не собственной, а глобальной повесткой дня, и упорно придерживается духа и буквы Устава.
Я твердо убежден, что Организация с достоинством пройдет крайне сложные испытания и усилит свою роль гаранта мирового порядка, мира и процветания.
Пусть Господь поможет нам.
Благодарю за внимание.
English: Statement by the President at the General Debate of the 70th Session of the United Nations General Assembly
http://goo.gl/jgEHoS
Коротко о выступлении http://bit.ly/1KPFq9F
http://bit.ly/1jvDVrj
Я выделил, по моему мнению, важные моменты
Виступ Президента України на загальних дебатах 70-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй
Шановний пане Голове,
Шановні колеги,
Пані та панове,
Від імені України, я щиро вітаю вельмишановного пана Могенса Ліккетофта із обранням на посаду Голови 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.
Я бажаю Вам, пане Голове, успіхів у вашій діяльності в цей важливий історичний момент.
Наше майбутнє в значній мірі буде залежати від результатів нинішньої сесії і наших колективних рішень - або ми виберемо шлях миру, безпеки і прав людини, або поринемо в метушню нових гібридних воєн, хаосу і страждань.
Пане Голове,
В момент ювілею Організації, я пишаюсь тим, що говорю від імені одного із членів-засновників ООН.
Держави, яка в 1945 році брала активну участь у конференції в Сан-Франциско, робила внесок у заснування ООН і заклала основи для її діяльності.
Держави, яка додала багато чого у Сан-Франциско і сформувала серце Статуту ООН – Цілі та Принципи Організації.
На жаль, я також виступаю від імені держави-члена ООН, яка в даний час потерпає від жорстокого приниження основних цілей і принципів Статуту ООН.
Заява про приєднання України до Організації Об'єднаних Націй в якості одного із членів-засновників, яка була проголошена на конференції в Сан-Франциско, зазначала: "Україна неодноразово була об’єктом кривавих навал загарбників, що протягом століть прагнули захопити її територію...".
Пройшло багато часу з цієї історичної події, але сьогодні я повинен нагадати, що моя країна стала об'єктом зовнішньої агресії.
Цього разу агресором є Росія – наша сусідня країна, колишній стратегічний партнер, який юридично зобов'язувався поважати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність кордонів України.
Ця країна була гарантом безпеки України згідно з Будапештським меморандумом, в результаті якого нашій країні були надані гарантії безпеки в обмін на добровільну відмову від третього ядерного арсеналу в світі.
Більш того, ця держава є постійним членом Ради Безпеки ООН, якому доручено підтримувати міжнародний мир та безпеку відповідно до Статуту ООН.
У лютому 2014 року Росія провела відкриту і нічим не спровоковану агресію проти нашої держави, окупувавши і анексувавши Крим.
Відкрито та грубо порушивши міжнародне право, Статут ООН та шокувавши всю світову спільноту.
Я глибоко вдячний делегаціям більшості держав-членів нашої Організації, які минулого року підтримали резолюцію Генеральної Асамблеї ООН під назвою "Територіальна цілісність України", що засудила російську незаконну анексію Криму.
Шкода, що після цього чіткого вироку міжнародного співтовариства, Росія не тільки не повернулася в рамки цивілізованого міжнародно-правового поля, а й почала нову бездумну військову авантюру - на цей раз на Донбасі.
Незважаючи на те, що Росія досі відмовляється офіційно визнати своє пряме військове вторгнення, сьогодні немає сумнівів в тому, що це агресивна війна проти моєї країни.
Для того, щоб ввести в оману міжнародну спільноту, російська влада наказує знімати шеврони своїх військовослужбовців і розпізнавальні знаки військової техніки, відрікатись від своїх солдат, захоплених на полі бою, цинічно використовувати мобільні крематорії, щоб усунути сліди своїх злочинів на українській землі.
Я хотів би підкреслити: це не громадянська війна і не внутрішній конфлікт.
Українські території, окуповані Росією в Криму та на Донбасі, становлять близько 44 тисяч квадратних кілометрів. Мільйони українців опинилися під окупацією.
Мета цієї війни – змусити український народ відмовитись від свого суверенного вибору щодо побудови вільної, демократичної і процвітаючої європейської держави.
Все це відбувається на тлі зрадницької риторики про братні народи, спільну історію, пов'язані мови та «приречене» спільне майбутнє.
Насправді, ми маємо справу з бажанням повернутися до імперських часів із сферами впливу, відчайдушною спробою самоствердитись за рахунок інших.
Російська агресія проти моєї країни триває вже більше 20 місяців через фінансування терористів і найманців, і постачання зброї та технічного обладнання незаконним збройним формуванням на Донбасі.
За останні кілька днів ми чули примирливі заяви з російського боку, в яких, зокрема, був заклик до створення анти-терористичної коаліції, та попередження про небезпеку загравання з терористами.
Гарна історія, але їй важко повірити!
Як можна закликати до формування анти-терористичної коаліції, якщо ви заохочуєте тероризм прямо перед своїми дверима?
Як ви можете говорити про мир і законність, якщо ваша політика - війна за допомогою маріонеткових урядів?
Як ви можете говорити про свободу для народів, якщо ви караєте свого сусіда за його вибір?
Як ви можете вимагати поваги для всіх, якщо ви не поважаєте нікого?
Євангеліє від Іоанна вчить нас: "Спочатку було слово".
Але яке Євангеліє ви надаєте миру, якщо всі ваші слова брехливі?
Повертаючись до ситуації на Донбасі, маю сказати, що ми тут вимушені боротися з до зубів озброєними військовими частинами Збройних Сил Російської Федерації.
Важке озброєння і військова техніка зосереджені на окупованих територіях Донбасу в таких кількостях, про які армії більшості держав-членів ООН можуть тільки мріяти.
Зокрема, це новітні зразки військової техніки російського виробництва, які навряд чи, відповідно до відомого припущення Президента РФ, можуть бути придбані в будь-якому військовому магазині.
Якщо, звичайно, такий оптовий магазин з безкоштовною доставкою не з Російської Федерації.
Протягом цього періоду більш ніж 8 тисяч українців, з яких близько 6 тисяч мирних мешканців, загинули від рук терористів і окупантів на Донбасі.
Більше 1.5 мільйонів жителів Донбасу були змушені покинути свої будинки і переїхати в інші безпечні регіони України.
Я хотів би скористатися цією можливістю, щоб висловити свою подяку міжнародному співтовариству за значні зусилля у наданні необхідної допомоги нужденним.
У той же час я закликаю Організації Об'єднаних Націй і всіх інших міжнародних акторів продовжувати приділяти особливу увагу цьому дуже важливому питанню.
Я хотів би звернути вашу увагу, що це не в перший раз, коли постійний член Ради Безпеки ООН підриває мир і безпеку на регіональному та міжнародному рівнях.
За 24 роки, що минули з часу сумнівної процедури передачі постійного членства в Раді Безпеки колишнього Радянського Союзу Російській Федерації, це не єдина "гібридна" війна, яку розв'язала Росія.
Насправді, для того, щоб зберегти свій вплив у сусідніх країнах, Росія протягом багатьох десятиліть свідомо створювала навколо себе пояс нестабільності. Це Нагорний Карабах, Придністров'я, Абхазія, Південна Осетія, Крим, Донбас.
Це затяжні конфлікти, які підтримуються або безпосередньо пов'язані з Росією.
Кремль йде далі і в ці дні російські "зелені чоловіки" ступають на сирійські землі. Що або хто наступний?
Пане Голове,
У кожній демократичній країні, якщо хтось вкрав ваше майно, незалежний суд повинен відновити справедливість для того, щоб захистити права і покарати порушника.
Тим не менш, ми повинні визнати, що в 21-му столітті нашій Організації бракує ефективних інструментів, щоб притягнути країну-агресора, яка вкрала територію іншої суверенної держави, до відповідальності.
Це правда, що 70 років тому творці Статуту ООН передбачали механізм санкцій Ради Безпеки ООН в якості одного із стримуючих інструментів, що застосовуються у відповідь на дії порушників миру і акти агресії.
Тим не менш, вони не могли навіть уявити собі, що цей інструмент буде необхідно використовувати проти держави-агресора, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН.
З початку агресії Росія використовувала право вето двічі під час розгляду українського питання Радою Безпеки ООН.
Спочатку, Росія заблокувала проект резолюції, яка засуджує "фейковий референдум" щодо анексії Криму в березні 2014 року.
Вдруге Росія наклала ганебне вето на проект резолюції про створення Міжнародного трибуналу для розслідування і притягнення до відповідальності всіх винних в збитті малайзійського літака MH17.
Наклавши це ганебне вето на проект резолюції, Росія чітко продемонструвала всьому світу свою зневагу щодо встановлення істини.
Не тільки істини про винних у цьому теракті і зброю, з якої збили цей літак.
Найбільш важливою є істина про тих, хто організував цей злочин і з якої країни згадана зброя були привезена.
Я вважаю, що кожен у цьому залі добре розуміє реальні мотиви вето Росії щодо трибуналу по MH17.
Більше того, створення міжнародної миротворчої операції, яка могла б привести до стабілізації ситуації в Україні і зупинити кровопролиття, також блокується через потенційну загрозу вето Росії.
Зловживання правом вето, його використання в якості "ліцензії на вбивство" є неприйнятним.
Колективний голос нашої Організації повинен бути чітким.
Україна виступає за поступове обмеження права вето з наступним його скасуванням.
Сила вето не має стати актом благодаті і помилуванням за злочин, що може бути використаний в будь-який час і "витягнутий з рукава" для того, щоб уникнути справедливого покарання.
У цьому контексті я вітаю ініціативу мого французького колеги Президента Олланда, яка була підтримана Президентом Мексики Пенья Ньєто, щодо Політичної декларації утримання від права вето постійних членів РБ у випадках масових вбивств.
Основна увага має бути приділена модернізації Ради Безпеки ООН, у тому числі розширення складу та вдосконалення методів її роботи.
Склад членства в РБ ООН має відображати реалії 21-го століття, представляючи більшу кількість країн Африки, Азії та Латинської Америки.
Додаткове місце непостійного члена в Раді має бути надано Групі східноєвропейських країн – їхня кількість збільшилась в два рази протягом останніх двох десятиліть.
Україна також вважає поліпшення миротворчої архітектури Організації важливим елементом реформи ООН.
Я пишаюся тим, що Україна має міжнародну репутацію активного і відданого співучасника миротворчих операцій ООН.
Незважаючи на зовнішні виклики, ми залишаємося надійним партнером Організації у цій благородній справі.
Внесок України у підтримання міжнародного миру і безпеки дає нам моральні підстави розраховувати на таку ж підтримку і допомогу з боку Організації в момент життєво важливого значення для нас.
Спеціальна миротворча операція під егідою ООН може стати дуже корисним інструментом для сприяння здійсненню Мінських угод.
Україна прагне слідувати букві і духу Мінських угод.
Ми вимагаємо такого ж підходу від інших підписантів, які останнім часом вдалися до мови шантажу.
В іншому випадку, немає ніякої альтернативи санкціям і навіть їх зміцненню.
Як і немає альтернативи мирному врегулюванню криз.
Повний доступ спостерігачів ОБСЄ до всіх окупованих територій, виведення іноземних військ, військової техніки, а також найманців з території України, відновлення повного контролю України над державним кордоном з Росією мають бути забезпечені.
Свобода, мир, повага до суверенітету і територіальної цілісності - Україна не вимагає більшого.
Тим не менш, Україна не задовольниться меншим.
Пане Голове,
На жаль, не по своїй волі Україна сьогодні є однією з зон боротьби з терористичною загрозою.
Ми рішуче засуджуємо тероризм у всіх його формах і проявах.
Діяльність ІДІЛ, Аль-Каїди, Боко Харам, Аш-Шабаб і т.д. є глобальною проблемою. Єдиний можливий спосіб її вирішення - об'єднатись в спільній і нескомпрометованій боротьбі з цим злом.
Міжнародний тероризм виявився гнучкішим за політичну волю держав і сьогодні він прийняв нові гібридні форми.
Державні та недержавні суб'єкти стали нерозривно пов'язані. Боротьба за свої права підміняється безжальним терором.
Ми переконані, що необхідність всеосяжного міжнародного документа, здатного протидіяти цьому жахливому явищу, є не тільки актуальною, але й давно назрілою.
З цієї причини, завершення підготовчої роботи по проекту Конвенції ООН про попередження тероризму та боротьби з ним повинно стати одним з головних пріоритетів 70 сесії.
Особлива роль у боротьбі з міжнародним тероризмом має бути надана найбільш авторитетним юридичним інституціям – Міжнародному суду та Міжнародного кримінального суду.
Універсальна юрисдикція цих інституцій є ключовим елементом подолання безкарності фактичних порушників, а також їх покровителів - режимів, чия національна політика стала масовим виробництвом терору.
Я твердо вірю, що одним з найважливіших аспектів боротьби з тероризмом є збереження і обмін пам'яттю за жертвами.
У цьому контексті, я пропоную, щоб 70 сесія Генеральної Асамблеї розглянула питання про запровадження Міжнародного дня пам'яті жертв терористичних актів.
Пане Голове,
Почуття приниження, ігнорування волі народу і порушення основних прав змусило українців вийти на вулиці в 2013 році і почати Революцію Гідності.
Україна заплатила і продовжує платити надзвичайно високу ціну за свою свободу і право жити у вільній країні - ціну людського життя.
Саме тому інтереси кожної окремої людини і захист прав людей заклали фундамент для моєї програми великомасштабних реформ, запущеної рік тому.
Вперше за 24 роки незалежності, Україна прийняла Національну стратегію з прав людини.
Вона врахувала найкращі міжнародні практики з прав людини, в тому числі стратегічні рамки ЄС з прав людини та демократії.
Російська агресія загострила проблему забезпечення прав людини в Криму та деяких районах Донецької та Луганської областей.
Провідні міжнародні правозахисні організації попереджають світ про радикальне погіршення ситуації з правами людини, що безпосередньо стосується українців і кримських татар в окупованому Криму.
Я маю на увазі практику, яку використовує окупаційна влада Криму, щоб силою змусити людей прийняти громадянство Російської Федерації, систематичні переслідування, арешти, викрадення і вбивства проукраїнських жителів півострова, а також майже повну ліквідацію незалежних ЗМІ.
Україна підтверджує свою прихильність Декларації ООН про права корінних народів.
Всіма законними засобами ми будемо продовжувати захищати права кримських татар - корінного народу України, і українців, які страждають від репресивної політики окупаційної влади на Кримському півострові.
Я вважаю, що проблема кричущих порушень прав людини в Криму заслуговує окремого розгляду в рамках Генеральної Асамблеї ООН.
Я сподіваюся, що рішення розглянути це питання буде прийнято в ході поточної сесії.
Я також відчуваю себе зобов'язаним згадати імена Надії Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка і багатьох інших українців, політичних в'язнів російського режиму, незаконно затриманих і засуджених. Наприклад, Олег Сенцов, шановний режисер, був засуджений до 20 років позбавлення волі лише за те, що він був патріотом України.
Я закликаю ООН та її держав-членів почати всесвітню кампанію чинення тиску на російську владу для того, щоб негайно звільнити всіх українських громадян, яких вони тримають в заручниках.
Ми зможемо досягти нашої мети, тільки якщо наші дії будуть глобальними.
Україна найбільше потребує солідарності та допомоги, яка насправді є потужним інструментом проти несправедливості.
Я впевнений, що ми переможемо тому що істина на нашому боці.
Але ми зробимо це набагато швидше, якщо будемо відчувати підтримку і солідарність всього міжнародного співтовариства.
Триваюча гібридна війна Росії проти України показала, що міжнародне співтовариство стикається з ще однією проблемою, яка вимагає консолідації наших зусиль.
Повномасштабна інформаційна війна і пропагандистська кампанія стали особливо руйнівною формою невійськової агресії.
Фейкові новини, відверта брехня, що поширюється для виправдання агресії, пропаганда нетерпимості та насильства є явищами такого ж діапазону, що підривають принципи свободи вираження думок і отруюють людську душу і розум.
Саме тому завдання зміцнення ролі інформації у підтриманні миру та безпеки є важливим як ніколи.
Я звертаюся до Генеральної Асамблеї з проханням рішуче засудити ці ганебні явища та обговорити способи протидії їм.
Пане Голове,
Незважаючи на вищевказані зовнішні виклики, Україна повністю віддана реалізації цілей сталого розвитку.
Ми готові розділити спільну відповідальність за вирішення конкретних нагальних проблем і пріоритетів найуразливіших груп країн, таких як малі острівні держави.
Україна, як член Групи «Друзів клімату», сподівається досягти консенсусу щодо всесвітньої угоди в області зміни клімату якнайскоріше.
Ми сподіваємося, що цей результат буде досягнутий державами-членами ООН в грудні цього року в Парижі. Ми маємо розуміти, що ціна цього питання - безпека майбутніх поколінь і сталого розвитку людства.
Шлях до реалізації цілей сталого розвитку не буде успішним без подолання та запобігання наслідків екологічних і техногенних катастроф.
У результаті російської агресії, Україна стикається з ще однією проблемою - захистом довкілля на Донбасі.
Безвідповідальне і злочинне затоплення шахт терористами призвело до отруєння питної води, ґрунту, флори і фауни регіону; атмосфера забруднюється через вибухи і обстріли чутливої виробничої інфраструктури.
Насправді, ми можемо говорити про ризик екологічної катастрофи.
Я переконаний, що питання охорони навколишнього середовища в умовах конфлікту вимагає особливої уваги Асамблеї ООН з навколишнього середовища.
Говорячи про технологічні катастрофи, я не можу не згадати одну з найжахливіших з них.
Наступного року ми відзначатимемо сумну річницю - 30 років з дня трагедії на Чорнобильській АЕС.
Я хотів би попросити Вас, пане Голове, провести спеціальне засідання Генеральної Асамблеї, присвячене тридцятій річниці Чорнобильської катастрофи у квітні 2016 року.
Пане Голове,
В зверненні моєї країни з приводу вступу в ООН, на яку я сьогодні посилався декілька разів, було зазначено: «Завдяки своїм величезним людським та матеріальним ресурсам, Україна зможе зробити значний внесок в підтримання миру та глобальної безпеки».
Так само як і сімдесят років тому, я підтверджую непохитне зобов’язання України і далі вживати максимум зусиль, щоб "позбавити прийдешні покоління від лиха війни", закріплене в Статуті ООН.
Досягнення цієї благородної мети буде наріжним каменем непостійного членства України в Раді Безпеки ООН на період 2016-2017 рр.
У цій якості Україна залишиться надійним і послідовним партнером, що керується не власним, а глобальним порядком денним, і наполегливо дотримується духу і букви Статуту.
Я твердо переконаний, що Організація з гідністю пройде вкрай складні випробування і посилить свою роль гаранта світового порядку, миру і процвітання.
Нехай Господь допоможе нам.
Дякую за увагу.
http://goo.gl/gTOkSO
Выступление Президента Украины на общих дебатах 70-й сессии Генеральной Ассамблеи Организации Объединенных Наций
Уважаемый господин Председатель,
Уважаемые коллеги,
Дамы и господа,
От имени Украины, я искренне поздравляю глубокоуважаемого господина Могенса Ликкетофта с избранием на должность Председателя 70-й сессии Генеральной Ассамблеи ООН.
Я желаю Вам, господин Председатель, успехов в вашей деятельности в этот важный исторический момент.
Наше будущее в значительной степени будет зависеть от результатов нынешней сессии и наших коллективных решений - или мы выберем путь мира, безопасности и прав человека, или окунемся в суету новых гибридных войн, хаоса и страданий.
Господин председатель,
В момент юбилея Организации, я горжусь тем, что говорю от имени одного из членов-учредителей ООН.
Государства, которое в 1945 году активно участвовало в конференции в Сан-Франциско, делало вклад в основание ООН и заложило основы для ее деятельности.
Государства, которое добавило многое в Сан-Франциско и сформировало сердце Устава ООН - Цели и Принципы Организации.
К сожалению, я также выступаю от имени государства-члена ООН, которое в настоящее время страдает от жестокого унижения основных целей и принципов Устава ООН.
Заявление о присоединении Украины к Организации Объединенных Наций в качестве одного из членов-учредителей, которое было провозглашено на конференции в Сан-Франциско, отмечало: "Украина неоднократно была объектом кровавых нашествий захватчиков, которые в течение столетий стремились захватить ее территорию ...".
Прошло много времени с этого исторического события, но сегодня я должен напомнить, что моя страна стала объектом внешней агрессии.
На этот раз агрессором является Россия - наша соседняя страна, бывший стратегический партнер, который юридически обязывался уважать суверенитет, территориальную целостность и неприкосновенность границ Украины.
Эта страна была гарантом безопасности Украины согласно Будапештскому меморандуму, в результате которого нашей стране были предоставлены гарантии безопасности в обмен на добровольный отказ от третьего ядерного арсенала в мире.
Более того, это государство является постоянным членом Совета Безопасности ООН, которому поручено поддерживать международный мир и безопасность в соответствии с Уставом ООН.
В феврале 2014 Россия провела открытую и ничем не спровоцированную агрессию против нашего государства, оккупировав и аннексировав Крым.
Открыто и грубо нарушив международное право, Устав ООН и шокировав все мировое сообщество.
Я глубоко благодарен делегациям большинства государств-членов нашей Организации, которые в прошлом году поддержали резолюцию Генеральной Ассамблеи ООН под названием "Территориальная целостность Украины", что осудила российскую незаконной аннексию Крыма.
Жаль, что после этого четкого приговора международного сообщества, Россия не только не вернулась в рамки цивилизованного международно-правового поля, но и начала новую бездумную военную авантюру - на этот раз на Донбассе.
Несмотря на то, что Россия до сих пор отказывается официально признать свое прямое военное вторжение, сегодня нет сомнений в том, что это агрессивная война против моей страны.
Для того, чтобы ввести в заблуждение международное сообщество, российские власти приказывает снимать шевроны своим военнослужащим и опознавательные знаки военной техники, отрекается от своих солдат, захваченных на поле боя, цинично используя мобильные крематории, чтобы устранить следы своих преступлений на украинской земле.
Я хотел бы подчеркнуть: это не гражданская война и не внутренний конфликт.
Украинские территории, оккупированные Россией в Крыму и на Донбассе, составляют около 44 тысяч квадратных километров. Миллионы украинцев оказались под оккупацией.
Цель этой войны - заставить украинский народ отказаться от своего суверенного выбора по построению свободной, демократической и процветающей европейской страны.
Все это происходит на фоне предательской риторики о братских народах, общей истории, связанных языках и «обреченном» общем будущем.
На самом деле, мы имеем дело с желанием вернуться к имперским временам со сферами влияния, отчаянной попыткой самоутвердиться за счет других.
Российская агрессия против моей страны продолжается уже более 20 месяцев из-за финансирования террористов и наемников, из-за поставки оружия и технического оборудования незаконным вооруженным формированием на Донбассе.
За последние несколько дней мы слышали примирительные заявления с российской стороны, в которых, в частности, был призыв к созданию анти-террористической коалиции, и предупреждение об опасности о заигрывания с террористами.
Хорошая история, но ей трудно поверить!
Как можно призывать к формированию анти-террористической коалиции, если вы поощряете терроризм прямо перед своей дверью?
Как вы можете говорить о мире и законности, если ваша политика - война с помощью марионеточных правительств?
Как вы можете говорить о свободе народов, если вы наказываете своего соседа за его выбор?
Как вы можете требовать уважения для всех, если вы не уважаете никого?
Евангелие от Иоанна учит нас: "Вначале было слово".
Но какое Евангелие вы предоставляете миру, если все ваши слова лживы?
Возвращаясь к ситуации на Донбассе, должен сказать, что мы здесь вынуждены бороться с до зубов вооруженными военными частями Вооруженных Сил Российской Федерации.
Тяжелое вооружение и военная техника сосредоточены на оккупированных территориях Донбасса в таких количествах, о которых армии большинства государств-членов ООН могут только мечтать.
В частности, это новейшие образцы военной техники российского производства, которые вряд ли, в соответствии с известным предположение Президента РФ, могут быть приобретены в любом военном магазине.
Если, конечно, такой оптовый магазин с бесплатной доставкой не из Российской Федерации.
В течение этого периода более чем 8000 украинцев, из которых около 6000 мирных жителей, погибли от рук террористов и оккупантов на Донбассе.
Более 1.5 миллионов жителей Донбасса были вынуждены покинуть свои дома и переехать в другие безопасные регионы Украины.
Я хотел бы воспользоваться этой возможностью, чтобы выразить свою благодарность международному сообществу за значительные усилия в оказании необходимой помощи нуждающимся.
В то же время я призываю Организации Объединенных Наций и всех других международных актеров продолжать уделять особое внимание этому очень важному вопросу.
Я хотел бы обратить ваше внимание, что это не в первый раз, когда постоянный член Совета Безопасности ООН подрывает мир и безопасность на региональном и международном уровнях.
За 24 года, прошедших со времени сомнительной процедуры передачи постоянного членства в Совете Безопасности бывшего Советского Союза Российской Федерации, это не единственная "гибридная" война, которую развязала Россия.
На самом деле, для того, чтобы сохранить свое влияние в соседних странах, Россия в течение многих десятилетий сознательно создавала вокруг себя пояс нестабильности. Это Нагорный Карабах, Приднестровье, Абхазия, Южная Осетия, Крым, Донбасс.
Это затяжные конфликты, которые поддерживаются или непосредственно связаны с Россией.
Кремль идет дальше и в эти дни российские "зеленые человечки" ступают на сирийские земли. Что или кто следующий?
Господин председатель,
В каждой демократической стране, если кто-то украл ваше имущество, независимый суд должен восстановить справедливость для того, чтобы защитить права и наказать нарушителя.
Тем не менее, мы должны признать, что в 21-м веке нашей Организации не хватает эффективных инструментов, чтобы привлечь страну-агрессора, которая украла территорию другого суверенного государства, к ответственности.
Это правда, что 70 лет назад создатели Устава ООН предусматривали механизм санкций Совета Безопасности ООН в качестве одного из сдерживающих инструментов, применяемых в ответ на действия нарушителей мира и акты агрессии.
Тем не менее, они не могли даже представить себе, что этот инструмент будет необходимо использовать против государства-агрессора, которая является постоянным членом Совета Безопасности ООН.
С начала агрессии Россия использовала право вето дважды во время рассмотрения украинского вопроса Советом Безопасности ООН.
Сначала Россия заблокировала проект резолюции, осуждающей "фейковый референдум" по аннексии Крыма в марте 2014 года.
Во второй раз Россия наложила позорное вето на проект резолюции о создании Международного трибунала для расследования и привлечения к ответственности всех виновных в уничтожении малайзийского самолета MH17.
Наложив это позорное вето на проект резолюции, Россия четко продемонстрировала всему миру свое пренебрежение к установлению истины.
Не только истины о виновных в этом теракте и оружие, из которого сбили этот самолет.
Наиболее важна истина о тех, кто организовал это преступление и из какой страны упомянутое оружие было привезено.
Я считаю, что каждый в этом зале хорошо понимает реальные мотивы вето России по трибуналу по MH17.
Более того, создание международной миротворческой операции, которая могла бы привести к стабилизации ситуации в Украине и остановить кровопролитие, также блокируется из-за потенциальной угрозі вето России.
Злоупотребление правом вето, его использование в качестве "лицензии на убийство" является неприемлемым.
Коллективный голос нашей Организации должен быть четким.
Украина выступает за постепенное ограничение права вето с последующей его отменой.
Сила вето не должно стать актом благодати и помилованием за преступление, который может быть использован в любое время и "вытянут из рукава" для того, чтобы избежать справедливого наказания.
В этом контексте я приветствую инициативу моего французского коллеги Президента Олланда, которая была поддержана Президентом Мексики Пенья Ньето, по Политической декларации воздержания от права вето постоянных членов СБ в случаях массовых убийств.
Основное внимание должно быть уделено модернизации Совета Безопасности ООН, в том числе расширение состава и совершенствования методов его работы.
Состав членства в СБ ООН должен отражать реалии 21-го века, представляя большее количество стран Африки, Азии и Латинской Америки.
Дополнительное место непостоянного члена в Совете должно быть предоставлено Группе восточноевропейских стран - их количество увеличилось в два раза в течение последних двух десятилетий.
Украина также считает улучшение миротворческой архитектуры Организации важным элементом реформы ООН.
Я горжусь тем, что Украина имеет международную репутацию активного и преданного соучастника миротворческих операций ООН.
Несмотря на внешние вызовы, мы остаемся надежным партнером Организации в этом благородном деле.
Вклад Украины в поддержание международного мира и безопасности дает нам нравственные основания рассчитывать на такую же поддержку и помощь со стороны Организации в момент жизненно важного значения для нас.
Специальная миротворческая операция под эгидой ООН может стать очень полезным инструментом для содействия осуществлению Минских соглашений.
Украина стремится следовать букве и духу Минских соглашений.
Мы требуем такого же подхода от других подписантов, которые в последнее время прибегли к языку шантажа.
В противном случае, нет никакой альтернативы санкциям и даже их укреплению.
Как и нет альтернативы мирному урегулированию кризисов.
Полный доступ наблюдателей ОБСЕ ко всем оккупированным территориям, вывод иностранных войск, военной техники, а также наемников с территории Украины, восстановление полного контроля Украины над государственной границей с Россией должны быть обеспечены.
Свобода, мир, уважение суверенитета и территориальной целостности - Украина не требует большего.
Тем не менее, Украина не удовлетворится меньшим.
Господин председатель,
К сожалению, не по своей воле Украины сегодня является одной из зон борьбы с террористической угрозой.
Мы решительно осуждаем терроризм во всех его формах и проявлениях.
Деятельность ИГИЛ, Аль-Каиды, Боко Харам, Аш-Шабаб и т.д. является глобальной проблемой. Единственный возможный способ ее решения - объединиться в совместной и нескомпрометированной борьбе с этим злом.
Международный терроризм оказался более гибким, чем политическая воля государств и сегодня он принял новые гибридные формы.
Государственные и негосударственные субъекты стали неразрывно связаны. Борьба за свои права подменяется безжалостным террором.
Мы убеждены, что необходимость всеобъемлющего международного документа, способного противодействовать этому ужасном явлению, является не только актуальной, но и давно назревшей.
По этой причине, завершение подготовительной работы по проекту Конвенции ООН о предупреждении терроризма и борьбы с ним должно стать одним из главных приоритетов 70 сессии.
Особая роль в борьбе с международным терроризмом должна быть предоставлена наиболее авторитетным юридическим институтам - Международному суду и Международному уголовному суду.
Универсальная юрисдикция этих институтов является ключевым элементом преодоления безнаказанности фактических нарушителей, а также их покровителей - режимов, чья национальная политика стала массовым производством террора.
Я твердо верю, что одним из важнейших аспектов борьбы с терроризмом является сохранение и обмен памятью о жертвах.
В этом контексте, я предлагаю, чтобы 70 сессия Генеральной Ассамблеи рассмотрела вопрос о введении Международного дня памяти жертв террористических актов.
Господин председатель,
Чувство унижения, игнорирование воли народа и нарушение основных прав заставило украинцев выйти на улицы в 2013 году и начать революцию Достоинства.
Украина заплатила и продолжает платить чрезвычайно высокую цену за свою свободу и право жить в свободной стране - цену человеческой жизни.
Именно поэтому интересы каждого отдельного человека и защита прав людей заложили фундамент для моей программы крупномасштабных реформ, запущенной год назад.
Впервые за 24 года независимости, Украина приняла Национальную стратегию по правам человека.
Она учла лучшие международные практики по правам человека, в том числе стратегические рамки ЕС по правам человека и демократии.
Российская агрессия обострила проблему обеспечения прав человека в Крыму и некоторых районах Донецкой и Луганской областей.
Ведущие международные правозащитные организации предупреждают мир о радикальном ухудшение ситуации с правами человека, что непосредственно касается украинцев и крымских татар в оккупированном Крыму.
Я имею в виду практику, которую используют оккупационные власти Крыма, чтобы силой заставить людей принять гражданство Российской Федерации, систематические преследования, аресты, похищения и убийства проукраинских жителей полуострова, а также почти полную ликвидацию независимых СМИ.
Украина подтверждает свою приверженность Декларации ООН о правах коренных народов.
Всеми законными средствами мы будем продолжать защищать права крымских татар - коренного народа Украины, и украинцев, страдающих от репрессивной политики оккупационных властей на Крымском полуострове.
Я считаю, что проблема вопиющих нарушений прав человека в Крыму заслуживает отдельного рассмотрения в рамках Генеральной Ассамблеи ООН.
Я надеюсь, что решение рассмотреть этот вопрос будет принято в ходе текущей сессии.
Я также чувствую себя обязанным упомянуть имена Надежды Савченко, Олега Сенцова, Александра Кольченко и многих других украинских политических заключенных российского режима, незаконно задержанных и осужденных. Например, Олег Сенцов, уважаемый режиссер, был приговорен к 20 годам лишения свободы только за то, что он был патриотом Украины.
Я призываю ООН и ее государств-членов начать всемирную кампанию оказания давления на российские власти для того, чтобы немедленно освободить всех украинских граждан, которых они держат в заложниках.
Мы сможем достичь нашей цели, только если наши действия будут глобальными.
Украина больше всего нуждается в солидарности и помощи, которая на самом деле является мощным инструментом против несправедливости.
Я уверен, что мы победим потому что истина на нашей стороне.
Но мы сделаем это намного быстрее, если будем чувствовать поддержку и солидарность всего международного сообщества.
Продолжающаяся гибридная война России против Украины показала, что международное сообщество сталкивается с еще одной проблемой, которая требует консолидации наших усилий.
Полномасштабная информационная война и пропагандистская кампания стали особенно разрушительной формой невоенной агрессии.
Фейковые новости, откровенная ложь, которая распространяется для оправдания агрессии, пропаганда нетерпимости и насилия - это явления такого же диапазона, которые подрывают принципы свободы выражения мнений и отравляют человеческую душу и разум.
Именно поэтому задача укрепления роли информации в поддержании мира и безопасности является важной как никогда.
Я обращаюсь к Генеральной Ассамблее с просьбой решительно осудить эти позорные явления и обсудить способы противодействия им.
Господин председатель,
Несмотря на вышеуказанные внешние вызовы, Украина полностью предана реализации целей устойчивого развития.
Мы готовы разделить общую ответственность за решение конкретных насущных проблем и приоритетов уязвимых групп стран, таких как малые островные государства.
Украина, как член Группы «Друзей климата», надеется достичь консенсуса по всемирному соглашению в области изменения климата как можно быстрее.
Мы надеемся, что этот результат будет достигнут государствами-членами ООН в декабре этого года в Париже. Мы должны понимать, что цена этого вопроса - безопасность будущих поколений и устойчивого развития человечества.
Путь к реализации целей устойчивого развития не будет успешным без преодоления и предотвращения последствий экологических и техногенных катастроф.
В результате российской агрессии, Украина сталкивается с еще одной проблемой - защитой окружающей среды на Донбассе.
Безответственное и преступное затопления шахт террористами привело к отравлению питьевой воды, почвы, флоры и фауны региона; атмосфера загрязняется из-за взрывов и обстрелов чувствительной производственной инфраструктуры.
На самом деле, мы можем говорить о риске экологической катастрофы.
Я убежден, что вопросы охраны окружающей среды в условиях конфликта требует особого внимания Ассамблеи ООН по окружающей среде.
Говоря о технологических катастрофах, я не могу не вспомнить одну из самых ужасных из них.
В следующем году мы будем отмечать печальную годовщину - 30 лет со дня трагедии на Чернобыльской АЭС.
Я хотел бы попросить Вас, господин Председатель, провести специальное заседание Генеральной Ассамблеи, посвященное тридцатой годовщине Чернобыльской катастрофы в апреле 2016 года.
Господин председатель,
В обращении моей страны по поводу вступления в ООН, на которое я сегодня ссылался несколько раз, было сказано: «Благодаря своим огромным человеческим и материальным ресурсам, Украина сможет внести значительный вклад в поддержание мира и глобальной безопасности».
Так же как и семьдесят лет назад, я подтверждаю непоколебимое обязательство Украины и далее прилагать максимум усилий, чтобы "избавить грядущие поколения от бедствий войны", закрепленное в Уставе ООН.
Достижение этой благородной цели будет краеугольным камнем непостоянного членства Украины в Совете Безопасности ООН на период 2016-2017 гг.
В этом качестве Украина останется надежным и последовательным партнером, руководствуется не собственной, а глобальной повесткой дня, и упорно придерживается духа и буквы Устава.
Я твердо убежден, что Организация с достоинством пройдет крайне сложные испытания и усилит свою роль гаранта мирового порядка, мира и процветания.
Пусть Господь поможет нам.
Благодарю за внимание.
English: Statement by the President at the General Debate of the 70th Session of the United Nations General Assembly
http://goo.gl/jgEHoS
Коротко о выступлении http://bit.ly/1KPFq9F
http://bit.ly/1jvDVrj
Комментариев нет:
Отправить комментарий