100 ЛЕТ НАЗАД НАЧАЛАСЬ ОКТЯБРЬСКАЯ ТЕРРОРИСТИЧЕСКАЯ РЕВОЛЮЦИЯ
100 років тому більшовики здійснили переворот, маючи менше 10% підтримки...
Ровно сто лет назад на нашей земле начался страшный и не имеющий аналогов в мировой истории эксперимент, последствия которого мы преодолеваем до сих пор: в Петербурге произошла Великая Октябрьская Социалистическая революция. Но Революция оказалась не Социалистической, а Террористической.
Власть захватила коммунистическая партия Владимира Ленина, которая провозгласила своими целями власть террора, которая отрицала любые права человека и гражданина, которая объявляла человека собственностью государства, отрицала религию, национальность и индивидуальность человека. Насаждение этой власти обернулось реками крови и миллионами жертв, страшным сломом психики многих поколений, приостановкой общественного и социального развития на огромной территории. Первой жертвой Октябрьской революции стала мораль:
"- Значит, можно грабить награбленное?
- А ты не грабишь?
- Значит, можно убивать невинных людей?
- А ты не убиваешь?
- Значит, можно расстреливать за молитву?
- А ты веруешь?
- Значит, можно предавать, как Иуда, Россию?
- А ты не предаешь?
- Хорошо. Пусть. Я граблю, убиваю, не верую, предаю. Но я спрашиваю, можно ли это?
Она твердо говорит:
- Можно.
- Во имя чего?
- Во имя братства, равенства и свободы... Во имя нового мира..."
Борис Савинков, "Конь вороной"
Многие наши главные беды, из-за которых мы крайне медлим с обновлением - атомизация общества, полная утрата культурной и интеллектуальной элиты, утрата традиций и моральных ценностей, подавление национального духа, презрение к правам человека - все это результат страшного и бесчеловечного политического эксперимента, целью которого была политическая борьба группы бесчеловечных и беспринципных властолюбцев.
В интервью американскому журналисту Стеффенсу Ленин говорил откровенно: "Террор служит тому, чему должен служить... Мы должны найти какой-то путь, как избавиться от буржуазии, высших классов. Они не дадут нам совершить никакие экономические перемены, на которые они не пошли бы до революции, поэтому их надо вышибить отсюда. Сам я не вижу, как мы можем испугать их так, чтобы они убрались из России без массовых расстрелов. Конечно, находясь за границей, они будут представлять собой такую же угрозу, однако эмигранты не столь вредны. Единственное решение я вижу в том, чтобы угроза красного террора способствовала распространению ужаса и вынуждала их бежать. Как бы это ни делалось, сделать это необходимо...".
Но после того как уничтожили "высшие классы", коса смерти не остановилась. Вначале без суда убивали врагов. Потом убивали оппозицию. Потом убивали критиков. Потом убивали недовольных. А закончили тем, что убивать начали по разнарядке случайных людей, когда надо было выполнить месячный план поимки шпионов, которых не успевали расстреливать.
Режим, который пришел к власти, называют коммунистическим. Но это не точно. Идеология на самом деле была для ленинцев простой ширмой, которой они пытались прикрыть беспредел и беззаконие. Они не верили ни в Бога ни в черта, и на все идеологии мира им тоже было наплевать. Это было прикрытие и обоснование террора. Ленин не был коммунистом - он был террористом.
Таким же, как Путин сейчас. Который называет современную Россию "русским миром" - но это ложь, русский мир был уничтожен Лениным 100 лет назад. А сейчас под современную искусственно выдуманную нацию "россиян" Путин пытается загнать всех - и Кавказ, и Дальний Восток, и Украину. "Идеология Путина - это просто ширма для политических технологий и захвата власти на как можно большей территории. Все, как делалось предшественниками Путина - Лениным и Сталиным.
Современная Украина продолжает борьбу против путинского терроризма так же, как сражались против красного террора миллионы украинцев, объявленных "кулаками", "махновцами", "бандитами", "бандеровцами", "фашистами", "нациками"...
Все, что происходит сейчас в Украине - это попытка преодолеть тот чудовищный цивилизационный и культурный разрыв, который образовапся в результате полной дегуманизации государства и террора, парализовавшего общества на многие десятки лет.
Наш проект - проект Украина - это ответ на большевистскую и человеконенавистническую традицию, носителем которой является нынешняя РФ.
И мы ведем войну, мы сделали Революцию Достоинства, чтобы навсегда изгнать из нашей жизни Октябрьскую Революцию Террора. Чтобы никогда больше государство не было аппаратом массового террора и уничтожения своих граждан, чтобы свободно развивалась нация, чтобы возродить самостоятельную культуру, чтобы права человека приобрели смысл.
Нам недостаточно победить РФ - нам надо победить все то, что живет в нас и в нашем обществе, что насаждалось последние сто лет. Чтобы вернуть смыслы и ценности, чтобы повернуть всем вместе на путь развития и Эволюции.
И ради Эволюции мы не забудем то, что начато 100 лет назад. Для меня Октябрь 17-го - это стихотворение "Гражанская война" гениального Максимилиана Волошина (он, к слову, родился в Киеве, его дом сохранился - это бульвар Тараса Шевченко, 24):
Одни восстали из подполий,
Из ссылок, фабрик, рудников,
Отравленные темной волей
И горьким дымом городов.
Другие из рядов военных,
Дворянских разоренных гнезд,
Где проводили на погост
Отцов и братьев убиенных.
В одних доселе не потух
Хмель незапамятных пожаров,
И жив степной, разгульный дух
И Разиных, и Кудеяров.
В других — лишенных всех корней —
Тлетворный дух столицы Невской:
Толстой и Чехов, Достоевский —
Надрыв и смута наших дней.
Одни возносят на плакатах
Свой бред о буржуазном зле,
О светлых пролетариатах,
Мещанском рае на земле...
В других весь цвет, вся гниль империй,
Все золото, весь тлен идей,
Блеск всех великих фетишей
И всех научных суеверий.
Одни идут освобождать
Москву и вновь сковать Россию,
Другие, разнуздав стихию,
Хотят весь мир пересоздать.
В тех и в других война вдохнула
Гнев, жадность, мрачный хмель разгула,
А вслед героям и вождям
Крадется хищник стаей жадной,
Чтоб мощь России неоглядной
Размыкать и продать врагам:
Сгноить ее пшеницы груды,
Ее бесчестить небеса,
Пожрать богатства, сжечь леса
И высосать моря и руды.
И не смолкает грохот битв
По всем просторам южной степи
Средь золотых великолепий
Конями вытоптанных жнитв.
И там и здесь между рядами
Звучит один и тот же глас:
"Кто не за нас — тот против нас.
Нет безразличных: правда с нами".
А я стою один меж них
В ревущем пламени и дыме
И всеми силами своими
Молюсь за тех и за других.
Юрий Бутусов, "Цензор.НЕТ"
http://bit.ly/2h9y3F5
100 років тому більшовики здійснили переворот, маючи менше 10% підтримки
Рівно сто років тому відбулися події, які в радянські часи називали Великою Жовтневою революцією і гучно святкували. Довкола неї та її головних героїв московські історики витворили величезну кількість міфів та вигадок, нашарування яких доводиться позбуватись досі...
Як на події, що відбулися у Петрограді рівно сто років тому, наприкінці жовтня -- на початку листопада, дивляться сьогодні українські історики? І які уроки з тих трагічних подій нам усім слід було б винести?
Говоримо про це зі Станіславом Кульчицьким, доктором історичних наук, професором, завідувачем відділу історії України 20 -- 30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАНУ.
-- Заведено думати, що 1917 року відбулося відразу дві різні революції: Лютнева "буржуазна" та Жовтнева "пролетарська". Ви із цим згодні?
-- Ні, від мене завжди можна почути критику погляду, згідно з якими буцімто були дві революції 1917 року. Насправді вона була цілісною. Ленінський путч коректніше називати контрреволюцією. Відомо, що у липні корніловська спроба здійснити переворот і скинути Тимчасовий уряд провалилась. Ленінові ж через три місяці це вдалося. Що праві не змогли -- зуміли ліворадикали.
-- Чому?
-- Історія цих подій виразно демонструє низьку політичну культуру народу. На приманку популізму упіймалося багато людей, які й гадки не мали, що їх заманюють у сталеві клещата диктатури і терору. Більшовики були хитрі й цинічні. Наприклад, ще навесні у них була окрема програма, гасла, своє бачення зовнішньої та внутрішньої політики. Але від середини 1917 року, проаналізувавши, що підпадає під настрої народу, вони різко змінюють все "до навпаки". Кажуть масам те, що від них хочуть чути. Але діють згідно зі своїм задумом.
Згадаймо їхні найпопулярніші гасла і те, що з цього вийшло. Наприклад, гасло "Землю -- селянам!" представники народу вбачали у поділі землі між тими, хто на ній працював. Натомість більшовики розгорнуть масштабну програму створення колективних господарств. Що означає „Фабрики робітникам!“? Люди хотіли приватизації фабрик і заводів профспілками. Більшовики ж знали наперед, що націоналізують їх. Та найбільшою маніпуляцією було гасло „Вся влада — Радам!“ Адже насправді керівництво державою відбувалось у формі партійної диктатури, про яку перед революційними подіями вони не говорили ані слова.
-- І як розгорталися події?
-- Напередодні Олександр Керенський у Передпарламенті ставить вимогу виявити йому цілковиту довіру для рішучої збройної боротьби з більшовиками. Соціалісти це заперечили, кажучи, що потрібно розпочати мирні перемовини з Центральними державами та земельну реформу. Вони не бачили серйозної загрози від більшовиків, убачаючи в них таких самих братів-соціалістів.
Далі був II Всеросійський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів, який ініціювали більшовики, попри те, що Всеросійський центральний виконавчий комітет заборонив його організацію. Відтак 7 листопада, о 22.40, на цьому з'їзді Ленін проголошує: "Соціалістична революція, про необхідність якої стільки говорили більшовики, відбулася". II з'їзд Рад схвалив повалення більшовиками Тимчасового уряду. Спираючись "на волю величезної більшості робітників, солдатів і селян" -- а цих делегатів на з'їзді справді було найбільше, II з'їзд Рад сформував уряд -- Раду народних комісарів на чолі з Леніним.
Тоді ж Військово-революційний комітет більшовиків розпочав захоплення столиці. Був відкритий II з’їзд рад, на якому прийнято декрети про мир та землю. Постав уряд -- Рада народних комісарів. Опівночі був захоплений Зимовий палац. Членів Тимчасового уряду заарештовано й відправлено у Петропавловську фортецю. Керенському та деяким іншим вдалося втекти. Більшовики розпустили плітки, що Керенський ганебно утік в жіночій одежі. Це була брехня, проте -- дійова пропаганда: настрої суспільства та довіра до голови Тимчасового уряду різко змінились.
-- А якою була підтримка більшовиків і довіра до них серед населення на той час?
-- Насправді невеликою. Такий факт: невдовзі після приходу до влади більшовиків, відбулися заплановані ще до перевороту вибори до Установчих зборів. І більшовики набрали тут менш ніж 10%! І більше в демократію не бавились: наступні вільні вибори стали можливими тільки через 72 роки. І зауважте, що саме з них почався процес розпаду створеної більшовиками імперії.
-- Які уроки нам слід винести із цих подій?
-- Трагічні наслідки того, що відбулося в наступні десятиліття, нам відомі. Тому тепер, коли нині різні політичні сили майстерно оперують популістськими гаслами, обіцяючи швидке та легке вирішення наших проблем, знайте: все це дуже небезпечно. І насправді все може бути зовсім не так. Наш обов’язок -- вчитися на помилках.
Ростислав КАМЕРІСТОВ, газета "Експрес"
http://bit.ly/2iCj32X
http://bit.ly/2h9y4c7
Комментариев нет:
Отправить комментарий